оцінка стадії розвитку гнійно-запального процесу за показником індексу лейкоцитарної активності

оцінка стадії <a href=розвитку гнійно-запального процесу за показником індексу лейкоцитарної активності">

На сьогоднішній день не існує достатньо доступних точних та зручних у використанні способів для визначення ступеня розвитку гнійно-запального процесу та контролю за його перебігом. З лабораторно-діагностичних маркерів гнійно-запальних процесів можуть застосовуватись: лейкоцитоз або лейкопенія; зсув лейкоцитарної формули вліво; зменшення чи збільшення формених елементів в лейкоцитарній формулі; кількість лімфоцитів Т і В, підвищення рівнів молекул середньої маси, циркулюючих імунних комплексів, інтерлейкінів, імуноглобулінів, каталази, супероксиддисмутази, фактору некрозу пухлин та інші. Зміни цих показників не є специфічними для певної патології і можуть зустрічатись при багатьох захворюваннях різного ґенезу. Визначення певних маркерів є досить затратною процедурою і потребує спеціального обладнання, що не завжди доступно для лабораторій міських та сільських лікарень. А, отже, важко уявити, що після введення програм стандартизації діагностики і лікування в системі охорони здоров’я, в усіх лікарнях можливе проведення дослідження специфічних імуноглобулінів, молекул середньої маси, інтерлейкінів, ефективної концентрації альбуміну і його фракцій тощо.

Важливим показником природної неспецифічної резистентності є функціональний стан нейтрофільних гранулоцитів, що визначає їх здатність до фагоцитозу і внутрішньоклітинного знищення інфекційних агентів. Відомо, що нейтрофільні гранулоцити відіграють провідну роль у розвитку і підтримці запальної реакції, здатні швидко підвищувати інтенсивність метаболізму. Отже, оцінка рівня їх активності може бути використана як маркер інтенсивності запальних реакцій. Зміна функціонально-метаболічної активності нейтрофільних гранулоцитів має неспецифічний характер і відображає стан ефекторної ланки імунітету [2].

Метою нашого дослідження було вивчення показників фактору форми нейтрофільних гранулоцитів (фактор ФНГ) та індексу лейкоцитарної активності (ІЛА) при різних стадіях розвитку гнійно-запального процесу та оцінка їх діагностичних можливостей.

Матеріал та методи

Для досягнення поставленої мети було обстежено 96 хворих на різні форми гострого апендициту (ГА), які підлягали операційному втручанню. Остаточно форма ГА у них визначалась за результатами гістологічного дослідження. Розподіл хворих по групах, за віком і статтю представлений в таблиці 1.

Всім хворим в доопераційному періоді проведені лабораторні дослідження за традиційними методиками (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, рівень білірубіну, сечовини, креатиніну, загального білку, фібриногену, цукру у крові, протромбіновий індекс). За лейкоцитарною формулою виконували розрахунок лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) за Я.Я.Кальф-Каліфом [1] та В.В.Островським [3].

Для визначення фактору ФНГ використовували мазки крові, зафарбовані за Романовським-Гімзою, мікроскоп «МИК­МЕД-2» з Medical Image View Station і комп’ю­терним аналізатором зображення UNHSCSA Image Tool v.3.0, спеціальну програму «Factor M», розроблену фірмою «Ева» (Україна). Одне дослідження цього параметру після визначення рівня лейкоцитозу і розрахунку лейкоцитарної формули додатково потребує біля 10 хвилин часу. Для визначення нормального показника фактору ФНГ були обстежені 30 здорових добровольців.

Також ми визначали ІЛА, який одночасно враховує показник фактору ФНГ та кількість лейкоцитів і розраховувався за формулою:

де фактор ФНГ – показник фактору форму нейтрофільних гранулоцитів; a – показник лейкоцитозу у Г/л.

Для полегшення розрахунку показника індексу лейкоцитарної активності була розроблена таблиця (табл. 2.).

Статистичне опрацювання результатів здійснювали за допомогою прикладної ком­п’ю­терної програми STATISTICA 6.1.

У 30 здорових добровольців середній показник фактору ФНГ склав 0,96±0,01. Нормальний показник ІЛА складає від 96,6 до 103,3

Результати та обговорення

Рівень лейкоцитозу у групі хворих на катаральну форму ГА склав 8,6±0,3; на флегмонозну – 9,6±0,4; на гангренозну – 11,4±0,8. Відзначена статистично достовірна різниця між кількістю лейкоцитів у хворих на катаральну та гангренозну форму, а також флегмонозну та гангренозну форми ГА. Показник ЛІІ за Я.Я.Кальф-Каліфом при катаральній формі ГА склав 2,61±0,28, при флегмонозній – 3,03±0,28, при гангренозній – 5,68±1,38. За В.В.Островським ЛІІ при катаральній формі був 2,88±0,25, при флегмонозній – 3,61±0,26, при гангренозній – 5,12±1,09. Показник ЛІІ за Я.Я. Кальф-Каліфом при катаральній формі ГА статистично відрізнявся лише від гангренозної форми. Ця ж закономірність відзначена для показника ЛІІ, розрахованого за В.В. Островським (табл. 3., 4.).

Концепція нашого дослідження виходила з того, що неактивні нейтрофільні гранулоцити є кулеподібними клітинами діаметром біля 7 мкм (при цьому показник фактору форми близький до одиниці). При стимуляції вони різко змінюють свою форму в результаті утворення асиметричних виростів (псевдоподій), що потрібні їм для міграції. Зміна форми клітини призводить до зміни її площі, а показника фактору форми менше одиниці. Чим більше виражені вирости, тим меншим стає показник фактору форми.

Фактор ФНГ у 31 хворого на катаральну форму ГА склав 0,898±0,003, ІЛА – 91,30±0,36. У 45 хворих на флегмонозний апендицит фактор ФНГ був 0,885±0,004, а ІЛА – 89,72±0,43. У 20 хворих на гангренозну форму ГА показник фактору ФНГ склав 0,879±0,005, ІЛА – 88,80±0,60 (табл. 5.).

Всі середні показники Фактору ФНГ у групах хворих з різними формами ГА достовірно відрізнялись від показника, визначеного у здорових добровольців (р≤0,05).Також визначена достовірна різниця між цим показником у хворих на катаральний ГА та між відповідним показником у хворих на гангренозний апендицит (р≤0,05). Щодо ІЛА, то достовірна різниця (р≤0,05) відзначена між хворими на катаральний ГА і відповідними показниками у групах хворих на флегмонозний та гангренозний ГА. Достовірної різниці цього показника між групами хворих на флегмонозний та гангренозний ГА не відзначено.

Виходячи з представлених даних, рівень лейкоцитозу та показники ЛІІ, розраховані за Я.Я. Кальф-Каліфом та В.В. Островським, дозволяють чітко відрізнити серозну стадію гнійно-запального процесу лише від вираженого деструктивного процесу. Та ж закономірність має місце серед показників фактору ФНГ при різних стадіях розвитку гнійно-запального процесу, що дає змогу використовувати визначення цього показника для оцінки ступня розвитку процесу. Щодо ІЛА, то поєднання в цьому інтегральному показнику кількості лейкоцитів з морфологічною ознакою активності нейтрофільних гранулоцитів дозволяє отримати параметр, який надає можливість диференціювати серозну стадію гнійно-запального процесу від деструктивної. А це, в свою чергу, може суттєво впливати на вибір хірургічної тактики. Також треба ураховувати, що при нормальному показнику лейкоцитозу і зниженому показнику фактора ФНГ індекс лейкоцитарної активності буде свідчити про гнійно-запальний процес. Нормальний показник індексу лейкоцитарної активності на фоні високого лейкоцитозу при відповідній клінічній картині буде свідчити про деструктивну стадію розвитку гнійно-запального процесу.

Висновки

Таким чином, фактор ФНГ сам по собі відображає наявність інфекційного процесу і суттєво зменшується при більш вираженому ступені його розвитку. Більш точним показником виразності гнійно-запального процесу є індекс лейкоцитарної активності, який додатково надає можливість диференціювати серозну і деструктивну стадії процесу.

В подальшому необхідно провести дослідження динаміки змін фактору ФНГ та індексу лейкоцитарної активності при різноманітних гнійно-запальних процесах у різних категорій пацієнтів та оцінити можливості цих показників як тестів для контролю перебігу хвороби. `


Источник: “http://www.mif-ua.com/archive/article/35347”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя